До старту
залишилось
sponsor
  • Офіційний хронометрист
  • Офіційний водний партнер
  • Титульний партнер
  • Партнер забігу 10 км
  • Офіційний спортивний партнер
  • Офіційний продуктовий партнер
  • Готельний партнер
До старту
залишилось
sponsor

Новини

13.09.2021

Історії учасників: Юлія Бєляєва про марафони, мрії та біг із маленьким сином

Досьє

Вік: 29 років

Професія: фотограф

Біговий стаж: 6,5 років

 

19 вересня ми знову зустрінемося на старті Київського півмарафону — 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021.

 

Цього року ключовою фігурою заходу будеш Ти. Ти та Твоя ціль, заради якої ти бігтимеш до фінішу. Бо завжди є те, що рухає вперед і підвищує пульс, те, заради чого ти прискорюєшся. Саме цей орієнтир допомагає не зупинятися.

 

Нашу рубрику #історіїучасників продовжує Юлія Бєляєва.

 

Розкажіть, будь ласка, як почалося ваше захоплення бігом?

У 2015 році, коли я починала бігати, в Україні ще не було такого розвинутого бігового ком’юніті, як зараз, навіть знань про бігову екіпіровку не було. Тому мій біг розпочався на шкільному стадіоні, ввечері після роботи, у звичайних кедах с плоскою підошвою. І довжину пробіжки я рахувала по треках, які слухала під час бігу. Можливо, я б так і продовжила бігати одна по стадіону, якби моя подруга не побачила в метро рекламу Київського півмарафону, і запропонувала пробігти його. Досі пам’ятаю слоган на тих афішах: “Зміг я — зможеш і ти”. Тому ми зареєструвалися на півмарафон і, чесно кажучи, з дуже поганою підготовкою вийшли на старт. І хоча я пробігла/пройшла його за 2,5 години, на фініші в мене була лише одна думка: “Хочу ще”.

 

 

Поділіться своєю біговою історією. Як біг змінив ваше життя? 

Після того, як я пробігла півмарафон у 2015 році, я вирішила в жовтні того ж року пробігти марафон. Це була не дуже розумна ідея, але я це зробила. 

Паралельно в мене виникло бажання змінити роботу і я почала шукати компанії, пов’язані зі спортом, тому що на той момент (і зараз) мене це дуже захоплювало.

Так я згадала про організатора марафону — Run Ukraine, зайшла на їх сайт і побачила вакансію. Я надіслала резюме, написала мотивуючий лист і вже через кілька місяців вийшла на роботу. Я пропрацювала в компанії 3,5 роки, зустріла там свого майбутнього чоловіка і зараз у нас є син, який вже також бігає і приймає участь у дитячих стартах. 

Цього року, коли я бігла Львівський півмарафон, під час реєстрації потрібно було відповісти на питання: “Я це роблю, бо”. Моя відповідь була: “Біг змінює моє життя”, тому що саме так і є.

 

Заради чого ви бігаєте? І до чого біжите? 

У мене все просто — я біжу заради емоцій. Емоцій, які я отримую до, під час, і після забігу. 

Це і мандраж, хвилювання перед стартом, це азарт і радість під час бігу, але найголовніше — це відчуття несамовитого щастя від думки: “Ти це зробила”. 

Це відчуття полегшення, що місяці моїх тренувань не були марними, це відчуття вдячності своєму тілу, своїм ногам, що довели до фінішу. Я відчуваю калейдоскоп емоцій, і повертаюся до них знову і знову.

 

 

Ви бігаєте зі дворічним сином. Як долучаєте дитину до спорту?

По-перше, це сам Давид. Ще перед тим, як почати ходити, він побіг. Він любить біг, тому вчити його чомусь, або долучати не доводиться. Єдине, що ми можемо робити і робимо — це бути йому прикладом. 

Коли йому було 1,2 роки, якраз після пандемії, ми придбали біговий візок Thule і почали разом з Давидом і чоловіком бігати онлайн-півмарафони. Так син змалечку бачить і відчуває себе частиною бігової спільноти міста. Цього року він брав участь у чотирьох дитячих забігах на 300 метрів, і коли я бачу, який щасливий він біжить на фініш, розумію, що ми все робимо правильно. 

 

Як ви мотивуєте сина бігати та брати участь у масових стартах?

Його доводиться не мотивувати, а стримувати. Як тільки ми приходимо у спортивне містечко і одягаємо на нього стартовий номер, він вже виривається бігти. Йому дуже подобається атмосфера на стартах, коли його підтримують, аплодують, коли навколо багато діток, які так само біжать. Він, як і я, кайфує від емоцій, а медальки його поки що зовсім не цікавлять.

 

 

Розкажіть про ваші улюблені бігові маршрути? Що в підготовці до забігів вам подобається найбільше?

Найчастіше я бігаю по Русанівській набережній, тому що живу поруч. Якщо мені потрібно робити довгий забіг на 18 км і більше, зазвичай обираю Труханів острів, або ВДНГ. На довгі забіги я люблю виходити не одна, а з чоловіком або подругою. Мені подобається, що окрім бігу і тренування, ми можемо поспілкуватися, повеселити один одного та підбадьорити. 

Підготовка до забігу мене мотивує і допомагає бути зібраною, не лише в тренуваннях, а і в звичайному житті. Не дає опустити руки, (або влучніше сказати — ноги), коли стає важко, не дає забути, для чого я це роблю. 

 

 

Пам’ятаєте свій перший забіг із сином? Поділіться, будь ласка, емоціями

Перший забіг він здолав у біговому візочку, коли йому було 1,2 роки. Це був онлайн-півмарафон, перший після пандемії, і ми так заскучали за офлайн-заходами та забігами, що раділи навіть такому півмарафону по ВДНГ. Давід майже всю дистанцію проспав.

Але вже через рік стався його перший самостійний забіг на 300 метрів. Я думала, що він не зможе сам пробігти, буде проситися на руки, або просто не захоче бігти, але всі мої побоювання були марними. Він пробіг сам, останній, але дуже щасливий. Я відчуваю, що він теж відчув той вайб, який ми всі шукаємо на стартах.

 

Розкажіть про забіг, який запам’ятався вам найбільше

Якщо чесно, я пам’ятаю кожен свій забіг. Але мабуть для мене — це марафон. Це те, до чого ти найдовше готуєшься, довго його біжишь, тому і запам’ятовуюється він найбільше. 

У мене вже три марафони позаду, і цього місяця бігтиму перший марафон з серії World Marathon Majors — Берлін. Я думаю, що саме він і буде найемоційнішим для мене. Скажу банальність, але вірю, що краще — завжди попереду. 

 

Що ви могли б порадити собі колишній, коли ще не бігали? З чого варто почати?

Потрібно просто одягнути кросівки і почати. Не чекати сприятливої погоди, не шукати кращої екіпіровки, не чекати подругу, або друга для компанії. 

 

Біг — це ваш час наодинці з собою, це свого роду медитація, це про пізнання своїх можливостей, свого болю і свого бажання. 

Я прийшла в біг неправильно: я готувалася самостійно і без тренера, у неправильному екіпіруванні, обирала відразу великі дистанції. І просто чудо, що це все не закінчилося травмою. Але це мій шлях, і я не знаю, куди б я прийшла, якби робила все по-іншому.

 

Слухайте себе, своє серце, і бігайте в зодоволення. Біг — це не страждання. 

 

Чи є у вас бігова мрія? Поділіться будь ласка

Мрію мати здоров’я та сили бігати все життя. Хочу з легкістю долати півмарафони у 70 років, хочу бігати зі своїм дорослим сином та онуками. 

 

Реєстрація на 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021 триває на сайті: workua.kyivhalfmarathon.org

 

 

Давай #бігтиразом!