5 вересня, у Міжнародний день благодійництва, говоримо про добрі справи. Ти знав, що за допомогою бігу можна змінити світ? Рух “charity runners”, добрих бігунів дуже поширений за кордоном. Такі люди збирають кошти для різноманітних благодійних фондів, привертаючи увагу до проблеми через пробіжки, забіги, бігові челенджі. І їм це реально вдається!
В Україні цей рух теж потроху набуває популярності. Разом з нашим благодійним партнером Kind Challenge зібрали для вас 5 історій українських добрих бігунів. Можливо, вони надихнуть і тебе.
Герой №1. Дмитро Троць, зібрав понад 40 тис для Групи Активної Реабілітації (ГАР)
Чому він обрав саме цей фонд?
У дитинстві батьки віддали Дмитра на спортивну гімнастику. За 4 роки тренувань він не раз отримував травми: неправильно приземлявся з турніка, кілець або після сальто. А одного разу Дмитро впав із висоти стелі, коли залазив на канат.
Спочатку ці травми не давали про себе знати, але потім повернулися до Дмитра у вигляді болі в попереку, спині або шиї. Інколи навіть прості дії, як-от миття рук або зав’язування шнурівок на взутті, викликали такий біль, і Дмитро не міг сам розігнути спину або спати наступні кілька ночей.
Дмитро дуже любить рух у будь-яких його проявах, і втратити можливість рухатися – це його найбільший страх. Саме тому він вирішив підтримати дівчат та хлопців із травмами хребта, якими опікується Група активної реабілітації. Адже вони із власного досвіду знають, як це – жити без руху. Кошти, які він зібрав, підуть на проведення наступного табору активної реабілітації для підопічних фонду.
Дедлайном для збору коштів для Дмитра був Київський ультрамарафон 2020, під час якого він подолав 100 км за 9 год. 41 хв.
«Марафон біжиться ногами, а ультрамарафон головою. Скільки разів я чув цю фразу, але ніхто не міг пояснити її значення. На сотці я сам все зрозумів».
Вперше ідея пробігти 100 км у Дмитра з’явилась рік тому, коли в забігу на цю дистанцію брала участь команда його бігового клубу Salomon Running Club, а він з сім’єю приїхав підтримати їх.
У жовтні 2019 Дмитро отримав травму коліна і це серйозно підкосило його плани на 100 км. Проте вдалося знайти лікаря, який допоміг йому реабілітуватися без хірургічного втручання. І через два місяці після травми Дмитро вже бігав свої перші посттравматичні кілометри.
Готуватися безпосередньо до ультрамарафону Дмитро почав у квітні разом з тренером Сергієм Поповим.
«Програма підготовки привела мене в стан легкого шоку: 3-годинний біг в горах, 4-годинне тренування, 6-годинне тренування, по 2 тренування на день, по 100+ км на тиждень. Та я розумів, що без таких навантажень дистанцію не подолати, тому як ніколи раніше був слухняним учнем.
До травня я ще міг відпетляти. Придумати відмовку чи спихнути все на розірваний меніск. Але коли я додав до своєї цілі благодійну складову і став фандрейзити кошти для ГАР –варіантів у мене не залишилось. Треба бігти 100км, бо про це вже знає весь Фейсбук і люди активно роблять пожертви на мій челендж #un100ppable.
Без збору коштів для Групи Активної Реабілітації я про свої тренування і підготовку взагалі не писав би в ФБ. А так у мене з’явилася благородна мета.
Найскладніше в зборі коштів – зробити перші кроки і отримати перші гроші. Коли я уже почав щось постити, а реакції немає – опускаються руки. Другий складний етап – коли в районі 30 тис грн перестали надходити кошти. За тиждень 300-500 грн – і так кілька тижнів поспіль».
Kind Challenge пишається Дмитром, сам бігун також задоволений свою фандрейзинговою кампанією і рекомендує спробувати збирати кошти бігом й іншим:
«Це новий досвід, цікаві знайомства, вихід з зони комфорту. Але тільки у випадку якщо людина серйозно до збору коштів поставиться. Якщо буде старатися лише наполовину, то результату не буде. Відповідно, вона не отримає позитивних вражень і буде вважати, що це непотрібна трата часу».
А от бігти 100 км Дмитро не поспішає рекомендувати:
«Це важко як фізично так і морально. Каторга довжиною у цілу ніч. Психологічна яма почалася після позначки 50 км. З цього моменту фізична підготовка закінчилася, далі пішла робота голови над тілом. Відразу заболіли коліна. У страху великі очі: в голові виринають картини, як мій розірваний меніск від навантаження відривається повністю і клинить колінний суглоб. Від цього коліно починає боліти ще більше. Момент істини наступає після 64 км. Я морально та фізично знесилений, уже готовий здатися і зійти».
Але Дмитро не здався і завдяки підтримці своєї сім’ї, бігових друзів та тренера йому таки вдалося завершити дистанцію: «Уже буквально через 2 км я оживаю. Ловлю комфортний темп і з ним на межі болю добігаю дистанцію до кінця. Уже не звертаю увагу на час, біжу в своє задоволення. 5:40 ранку, зійшло сонце, я залітаю на фініш.
100 км – це не зовсім про біг: це про силу волі, психіку, мотивацію, турботу і справжню підтримку».
Героїня №2. Богдана (Данка), Капіца, зібрала понад 10 тис грн для кампанії «Дихай! Разом проти коронавірусу»
Богдані 21 рік, вона навчається в Українській академії лідерства (УАЛ), куди на одну з лекцій запросили засновницю фандрейзингової платформи Kind Challenge Тетяну Гриньову. Богдану надихнула історія Тані, тож вона вирішила зареєструватися на Kind Challenge і почати свою власну кампанію #30kmdanky.
Богдана зареєструвалася на платформі Kind Challenge у травні і обрала для себе мету – зібрати 10 000 грн для кампанії «Дихай! разом проти коронавірусу». Це спільна кампанія Kind Challenge та Української Біржі Благодійності, яка спрямована на захист українських медиків. Зібрані кошти пішли на купівлю захисних костюмів для лікарів.
Наразі на кампанії Данки зібрано вже 101% від бажаної суми. Цих коштів вистачило на купівлю близько 30 захисників костюмів – а, отже, це можливість врятувати 30 життів!
«Насправді в школі я майже не займалася спортом — мала звільнення з фізкультури. Але 2 роки тому я почала готуватися до вступу в Українську академію лідерства (УАЛ), а одним з випробувань був біг. Я готувалася і бігала у зливу, коли випав перший сніг, я навіть вивчала англійські слова під час пробіжки.
Зараз біг для мене — це не просто вид спорту. Це зусилля і натхнення водночас. Це зусилля, які роблять мене сильнішою і фізично, і психологічно. Я бігаю повільно, але стараюся робити це збалансовано. Тренуюся майже кожного дня. Найприємніше те, що своїм бігом я надихнула інших. Так, моя сестра пробігла свої перші 10 км зі мною.
Я зрозуміла, що готуватися до забігу кожного дня — недостатньо. Варто розповідати про мої зусилля світові, бо у мене й справді таке відчуття, що на пробіжку виходжу, як на роботу. Я активно ділюся скрінами своїх пробіжок в сторіс і дописах в Інстаграмі: danka_i_obiymy, #30kmdanky. Час від часу роблю різноманітні челенджі під час бігу. Крім цього, долучилася до ініціативи «Зодягни лікаря замість випускної сукні» від програми «Будуємо Україну разом» (#burburbuuur), де упродовж тижня розробляла стратегію своєї кампанії».
Спочатку дівчина вирішила готуватися до соло-забігу на 30 км і зібрати заплановану суму до його старту. Але на той момент Данці вдалося зібрати трохи більше половини суми, та бігунка не опустила руки і вирішила влаштувати власний челендж #run42_with_danka, щоб дозбирати кошти та довести справу до кінця.
Умови челенджу були досить прості: людина робить благодійний внесок від 180 грн і має набігати 42 км упродовж 21 дня. Тим, хто набігає найбільше, – подарунки, а всім учасникам – знижки від партнерів.
Богдана з гордістю ділиться результатами свого челенджу:
- Завдяки внеску небайдужих людей вдалося зібрати 10 100 грн.
- Ми залучили 8 партнерів і 2 волонтерок.
- Зараз маємо ком’юніті з 18 добрих бігунів і бігунок. Кожного тижня робимо онлайн-зустрічі, ділимося результатами й біговими порадами.
- Упродовж 1-го тижня челенджу #run42_with_danka ми разом набігали 360 км. Один з учасників пробіг 42 км упродовж перших двох днів челенджу.
«Загалом я рада, що так багато людей відгукнулося. З більшістю з них я не була знайома. Для мене це свідчення того, ці бігуни і бігунки не просто змагаються, а й поділяють спільні цінності й щиро хочуть допомогти лікарям.
Хоча очікувану суму я дозбирала, челендж #run42_with_danka ще не закінчився, тому я стараюся підтримувати тісну комунікацію з учасниками й робити наші онлайн-зустрічі цікавими. До речі, до челенджу можна досі доєднатися (він закінчиться 8 вересня».
Поради від Богдани, які будуть корисні для фандрейзерів:
- майте чітке бачення вашої фандрейзингової кампанії (ідея, список партнерів, очікувана кількість людей, які долучаться, терміни реалізації)
- просіть друзів поволонтерити (я б не обійшлася без допомоги моїх друзів, які робили/ роблять ілюстрації для соцмереж, відео, а також листівки для благодійників)
- розповідайте світові про свою ініціативу: я надсилала оголошення про челендж #run42_with_danka у різні бігові, молодіжні групи та чати, іноді писала друзям у приватні повідомлення, щоб вони долучилися або допомогли з поширенням. Але при цьому пам’ятайте, кожна подія чи продукт має свою цільову авдиторію.
Герої №3. Клуб ультрабігу “Queen & Trek King Club”, зібрали понад 27 тис грн для фонду «Повернись живим»
З 15 по 24 серпня 5 бігунів з клубу ультрабігу «Queen & Trek King Club» взяли участь у Всеукраїнському ультрапробігу єдності «СТАЛЕВИЙ ГАРТ 2020».
Спортсмени подолали неймовірну дистанцію у 500 км, стартуючи вранці 15 серпня у Дніпрі, а завершили свій пробіг на День Незалежності в Києві під час «Забігу у вишиванках».
Важливою метою забігу була демонстрація прикладу сили волі та незламності духу напередодні святкування Дня Незалежності України. Тому ультрабігуни вирішили додати ще й благодійну складову до свого неймовірного забігу. Вони збирали кошти для фонду «Повернись живим», які підуть на купівлю мобільних комплексів спостереження. Ці прилади дають змогу ефективно та безпечно спостерігати за досить великою ділянкою фронту та отримувати якісну картинку за лічені хвилини. За допомогою цих приладів українські воїни можуть бачити противника й фіксувати його дії, залишаючись для нього непомітними. Наразі зібрано понад 27 тис грн, але збір ще триває, адже вартість одного комплексу складає 100 тис грн.
Спортсмени відвідали загалом 9 міст та ще більше сіл і селищ: Дніпро – Кам’янське – Кременчук – Світловодськ – Чигирин – Черкаси – Канів – Трипілля – Київ. До учасників пробігу в різних містах та селищах долучалися місцеві жителі та представники бігової спільноти міст.
Усі учасники ультрапробігу – не новачки у подоланні ультрамарафонських дистанцій. Утім, такий челендж навіть для досвідчених бігунів є серйозним випробуванням для здоров’я. Стартувало 5 учасників, проте після майже половини подоланої дистанції один з них вирішив не продовжувати рух через травму коліна.
Щодня бігуни починали свій ранок о 6:00. Вони долали по 50 км на день, попри 30-градусну спеку, розпалений асфальт та біль у м’язах.
Самі бігуни розповідають, що найдужче їм додавали наснаги добровольці, які їх супроводжували на деяких дистанціях. Це дуже підтримувало та надихало бігунів, давало відчуття єдності, чому і був присвячений ультрапробіг.
Герої №4. Олег Сафронов та його трійнята, збирає 3333 грн для Бігового клубу «Рука об руку»
Олег почав бігати у 2018 році, коли у них з дружиною народились трійнята і часу на тренування в залі не лишилось:
«Я знайшов час бігати в обідню перерву на роботі по ВДНГ. А на вихідних забирав дітей і бігав з ними по стадіону, щоб у дружини був час відпочити».
Потім вони зареєструвалися на забіг з візками в рамках Пробігу під Каштанами. Олегу сподобалась атмосфера і він вирішив далі брати участь у забігах. Оскільки діти підростали і зі звичайним візочком бігати вже було незручно, вони вирішили придбати спеціальний біговий візок.
У 2019 році Олег зі своїми трійнятами пробіг напівмарафон на Wizz Air Kyiv City Marathon та встановив рекорд України. Під час підготовки до забігу Олег познайомився з Мариною Саєнко, яка готувалась до забігу з хлопчиком Федором у біговому візку. Федя увійшов до Реєстру рекордів України як перша дитина з діагнозом ДЦП, що подолала дистанцію 21 км у супроводі тренера.
Після цього Марина Саєнко і заснувала Біговий Клуб «Рука об руку», де діти з ДЦП можуть тренуватися та готуватися до забігів разом з батьками та волонтерами. Для цієї організації і вирішив збирати кошти Олег, щоб допомогти придбати більше бігових візків та щоб більше дітей могли тренуватися у клубі. Ця благодійна мета близька родині Олега ще й тому, що серед їхніх трійнят також є дівчинка з інвалідністю.
Кожен свій забіг Олег присвячує своїй дружині-героїні та прагне привернути увагу до проблем жінок, які народили трійнят.
На День Незалежності Олег з трійнятами брали участь в «Забігу у вишиванках», а 30 серпня пробігли 21 км на Петропавлівському напівмарафоні та встановили світовий рекорд і потрапили до книги рекордів Гіннесса за найшвидший півмарафон з трійнятами у візку, перевершивши попередній рекорд на 5 хвилин.
На жаль, на даний момент на кампанії зібрано лише 1600 грн, але збір триває, і кожен може долучитися комфортною сумою:
Героїня №5. Павліна Шуль, збирає 5000 грн для «Бачити серцем»
Павліна бігає у своє задоволення, трохи більше року тому вона долучилася до бігового клубу adidas runners Kyiv. З Kind Challenge відбувся її перший досвід бігового фандрейзингу. Дівчину вразила історія засновниці проєкту Тані Гриньової, яка завдяки бігу зібрала 1 млн грн для онкохворих дітей фонду «Таблеточки»: «Я мала намір написати Тані в приват, розпитати, як вона це зробила, які механізми використовувала, але посоромилася. Тому, коли побачила пост про запуск Kind Challenge – не змогла пройти повз».
Мета Павліни – пробігти свої перші 10 км на Wizz Air Kyiv City Marathon Online 31 жовтня. Коли дівчина реєструвалася на платформі Kind Challenge, то встановила собі суму 5000 грн – кошти, які вона збирає для «Бачити серцем». Але зараз вона хотіла б, щоб зазначена сума на момент завершення забігу, як мінімум, подвоїлась. Наразі на кампанії бігунки зібрано вже понад 4000 грн і підтримати її можна за посиланням нижче.
Допомогу фонду «Бачити серцем» дівчина обрала не випадково, адже вона познайомилась з їхньою діяльністю у 2019 році, будучи волонтеркою у «Космотаборі» – щорічному таборі для дітей з інвалідністю, який організовує фонд.
«Перший же день перебування в даному просторі змінив мене та моє бачення світу. Кожна дитина повинна мати класне, яскраве дитинство, де повно друзів, сміху та пригод».
Хоча досвіду бігового фандрейзингу у Павліни раніше не було, але була практика залучення коштів для добрих справ іншим способом: «З моєї ініціативи в нашому колективі ми змогли організувати щомісячну фінансову підтримку для мами, яка виховує сама 2 чудових хлопчиків з ДЦП. За що щиро дякую своїм керівникам та колегам».
«Фандрейзинг для мене – це в першу чергу робота над собою та своєю публічністю. Мені складно дається написання текстів, але я стараюсь. Пам’ятаю свою радість, коли прийшла перша сума. Це було відчуття щастя тут і зараз! І віра в те, що все не даремно», – ділиться з нами своїми враженнями Павліна.
«Щоб просувати кампанію потрібно докладати багато зусиль, бути щирим та відкритим, а також не соромитись розповідати про те, чим займаєшся! Найбільш дієвим інструментом для мене виявилась системність та регулярність розповідей про кампанію.
Коли починаєш щось нове, здається, що всі навколо тебе будуть підтримувати, але, нажаль, це не так. Не отримавши підтримку, ми забуваємо про свою мету і здаємось. У складні моменти головне пам’ятати, для чого ви це робите і продовжувати рухатись далі, навіть, якщо ваші кроки дуже маленькі. Вірте в себе і в свої наміри».
Стати добрим бігуном та допомагати іншим через біг дуже просто. Приєднуйся до Kind Challenge і починайзмінювати світ вже сьогодні.
Адже хто, якщо не ти, і коли, як не сьогодні?
